Коли звичка брехати стає професією

По вулиці Хлібна в районі Житнього ринку (а не рідко і біляДитячого Світу) не одноразово зустрічав одну особу.

З виду цілком типова, якдля собі подібних, жінка. Скромний одяг, жалісний вираз обличчя, в руках фото знемовлям та пакет для пожертв.

І начебтонічого особливого: таких по місту десятки. У кожного своя історія. Хтось з наспереймається їх історією і намагається допомогти кількома гривнями, хтось ігнорує.

Власне, по ближче до того чому я звернув увагу саме на цю жінку. Вона бреше!

Мій знайомий вже згадував про неї.

Влад з дружиною вивели її на чисту воду і провели «виховнуроботу». Це її не зупинило, хоча легенда була піддана редакції. Доньці вже не12 років а судячи з фото менше року. Відповідно вже різниться діагнозі ікоординати. Але суть не в цьому, нічогодивного – це професія спецагента. Нова легенда, нові умови - незмінноюзалишається лише мета.

Звичайно я зробив їй чергове зауваження і можливо б неприділяв цьому стільки уваги, щоб писати про це. Стимулювала мене лише одна реплікапід час нашого короткого діалогу, що стався коли я її фотографував.

Piccy.info - Free Image Hosting


Коротко суть розмови:

- Зачемты меня фотографируеш?

- Боя знаю що Ви брешете і не хочу, щоб і надалі обманювали людей.

- Заразбагато хто бреше… не тільки я…

Дійсно. Зараз багато, хто каже неправду. Але чи повинноце бути нормою?

Насправді, не всі люди, що просять на вулиці, такі і вбагатьох з них не проста життєва доля, що дійсно потребує співчуття і допомоги.Але ця жінка не належить до числа тих хто заслуговує на наше милосердя. Колибрехня стає шаблоном – співчуття закінчується.

Вона навіть не почала виправдовуватись, а відверто зізналась. Брехня для її це вже навик, від якого залежитьпрофесійний успіх.

Источник: “http://zhzh.info/publ/17-1-0-2855”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя